PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9Imh0dHA6Ly9la3N0cmFzZW5zLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Дівчина намагається розповісти рідним про свою смерть з того світу

Следствие ведут экстрасенсы

У дворі багатоповерхівки знайшли мертвою сімнадцятирічну дівчину. А потім в соціальній мережі з’явилися повідомлення від її імені. Ніби вона пішла з життя сама. Але що ж відбулося насправді? Поки служителі закону намагаються це зрозуміти, портрет дівчини плаче! Що скажуть найсильніші екстрасенси країни?

8 березня три роки тому став для Лідії Плешакової найстрашнішим днем ​​у її житті. Їй повідомили, що її старша дочка Ярослава – загинула. Дівчині було всього сімнадцять років.

«Ярославу знайшли мертвою 8 березня 2013 року на тротуарі, біля дев’ятиповерхівки. Як встановило, смерть дівчини настала в наслідок черепно-мозкової травми. Правоохоронці стверджують: Ярослава випала з вікна в під’їзді, яке знаходиться між сьомим і восьмим поверхами», – розповів експерт-криміналіст Андрій Лисюк.

Справа досі відкрита. Правоохоронці так і не знайшли доказів, що це вбивство. Але і причин для вчинення самогубства – також немає. Рідні в суїцид не вірять, тим більше, що на сторінках Ярослави в соціальних мережах вже після її загибелі з’являлися дивні повідомлення – ніби їх писала Яся.

«З’являвся статус, щоб не шукали винного. Хтось уміло замітає сліди – каже мама загиблої. – Під час похорону всі бачили, що вона була побита. На її обличчі були садини, вм’ятини і синці».

Хто міг бажати смерті дівчини? За що її так жорстоко могли вбити? І невже хтось навмисно хотів направити слідство по хибному сліду? Щоб розібратися в цьому, за справу взялися експерти проекту «Слідство ведуть екстрасенси», спадкова провидиця Олена Курилова та медіум з Британії Анна Гальерс.

«Як тільки я взяла матір за руку, почула плач, стогін якоїсь молодої дівчини. Зрозуміла, що налаштувалася на дочку Лідії – Ярославу – каже Олена Курилова. – Мене сковував дикий страх! Ніби мене ув’язнили в полон, і я розумію, що звідти мені вже не вибратися. І що найстрашніше, саме такі емоції дівчина переживала перед смертю!»

Жах! Невже дівчина перед смертю була в полоні? Її десь утримували силою, а потім убили? Але хто це зробив і чому?

«Ваша дочка дуже боялася якогось чоловіка – звернулася до Лідії гостя з Британії. – Коли ми їхали до вас через кладовище, я побачила дух чоловіки. Він якось пов’язаний з Ярославою. І він відчайдушно намагається щось приховати. Це стосується смерті вашої дочки».

Що це за дух і що він приховує?

НЕ ПРОПУСТІТЬ:

На Анну Гальерс напав дух!

«Потрібна аптечка! Є бинт, перекис або зеленка, щоб рану обробити?» – Олена Курилова.

Дівчину вбив таємний залицяльник з соціальної мережі?

«На його руках кров. Я бачу у цього хлопця ніж і він нещадно ріже дівчину», – Анна Гальерс.

Чому портрет дівчини плаче?

«Дві краплі, як дві сльози», – розповіла бабуся покійної.

«Дівчинка з того світу хоче розповісти рідним якусь таємницю! Ярославу перед смертю десь насильно утримували», – Олена Курилова.

Про що говорить ясновидиця? Хто міг заподіяти шкоду сімнадцятирічній дівчині? І нарешті, що стало причиною смерті Ярослави – власне рішення піти з життя або хтось їй допоміг? Не пропустіть проект «Слідство ведуть екстрасенси» у четвер, 23 червня, о 20:00 на СТБ!